Газоблок і вологість: міфи та реальність
Багато хто вважає, що газобетон і вологість — речі несумісні. Цей поширений міф часто відлякує забудовників від використання цього матеріалу в приміщеннях з підвищеною вологістю, таких як лазні, басейни чи підвали. Проте, насправді газоблок, або, як його ще називають, газобетонний блок, має унікальну пористу структуру, яка дозволяє йому «дихати». Ця ж властивість, хоч і забезпечує чудову паропроникність та комфортний мікроклімат, робить його чутливим до прямого контакту з водою. Тож ключове завдання — не уникати використання газоблоку, а правильно його захистити.
На перший погляд, може здатися, що пориста структура газоблоку — це його головний недолік. Адже вода може проникати в пори, замерзати взимку і руйнувати матеріал. Але якщо застосувати правильну технологію захисту, ці ризики можна звести до мінімуму. Захист газобетону від вологи — це комплексний підхід, який поєднує в собі зовнішню та внутрішню гідроізоляцію.
Внутрішня гідроізоляція: фундамент захисту
Найперший крок — це створення надійного бар’єру між газоблоком і джерелом вологи. У приміщеннях, де можливий постійний контакт з водою (наприклад, у душових або басейнах), слід використовувати обмазувальну гідроізоляцію. Це спеціальні суміші на цементній або полімерній основі, які після нанесення утворюють щільну водонепроникну плівку. Наприклад, двокомпонентні склади на основі цементу, модифікованого полімерами, відмінно витримують гідростатичний тиск і зберігають еластичність. Їх наносять на стіни та підлогу в кілька шарів, особливо ретельно промазуючи кути та стики.
Особливості вибору та застосування матеріалів:
-
Цементні гідроізоляційні суміші: Ідеально підходять для «мокрого» монтажу, коли потрібно захистити поверхню від постійної вологи. Вони мають гарну адгезію до газобетону і можуть бути використані як основа під плитку.
-
Полімерні мастики: Застосовуються для більш еластичного захисту. Вони ефективні в місцях, де можливі мікротріщини через температурні коливання.
-
Проникаюча гідроізоляція: Це спеціальні склади, що проникають у пори бетону, утворюючи нерозчинні кристали, які блокують доступ води. Цей метод ефективний для захисту від капілярного підсосу вологи.
Зовнішній захист: вентиляція та паропроникність
Навіть якщо стіни газобетонної лазні чи підвалу не контактують безпосередньо з водою, важливо забезпечити захист від вологого повітря. Для цього застосовують вентильовані фасади. Така технологія передбачає створення вентиляційного зазору між стіною і зовнішнім оздобленням (наприклад, сайдингом або декоративною штукатуркою). Повітря вільно циркулює в цьому зазорі, відводячи зайву вологу. Це дозволяє газоблоку «дихати», не накопичуючи конденсат.
Застосування паробар’єру:
Важливим аспектом є захист від вологого повітря. У лазні, наприклад, гаряча пара може проникати у стіни. Для запобігання цьому використовується паробар’єр. Це може бути спеціальна фольгована плівка або інші матеріали, які відбивають тепло і не пропускають вологу. Їх монтують на внутрішній стороні стіни, під чистовим оздобленням, наприклад, вагонкою.
Гідроізоляція фундаменту та підвалу: боротьба з ґрунтовими водами
Підвали, збудовані з газоблоку, є особливо вразливими до ґрунтових вод та капілярної вологи. Тут захист повинен бути максимально надійним.
-
Відсічна гідроізоляція: Ця технологія передбачає створення горизонтального бар’єру між фундаментом та стіною, щоб запобігти капілярному підсосу вологи з ґрунту. Часто для цього використовують рулонні бітумно-полімерні матеріали, які укладають на фундамент перед початком кладки стін.
-
Зовнішня вертикальна гідроізоляція: Фундамент і стіни підвалу, що знаходяться нижче рівня ґрунту, необхідно захистити від ґрунтових вод. Для цього застосовують обмазувальну гідроізоляцію або рулонні матеріали. Також ефективним є використання профільованих мембран з геотекстилем, які не тільки захищають від води, а й відводять її до дренажної системи.
-
Дренажна система: Це ще один важливий елемент. Дренаж навколо фундаменту ефективно відводить надлишок вологи, зменшуючи тиск на гідроізоляційний шар.
Вибір штукатурки: правильне фінішне покриття
Для зовнішніх стін, особливо в умовах підвищеної вологості, важливо обрати штукатурку, яка не буде перешкоджати паропроникності газоблоку. Цементно-піщані суміші можуть бути занадто щільними і створювати ефект «парника». Краще віддати перевагу спеціальним паропроникним фасадним штукатуркам на силікатній або силіконовій основі. Вони створюють надійний захист від атмосферних опадів, але дозволяють парі вільно виходити назовні.
Технологія нанесення:
Перед нанесенням штукатурки необхідно обробити поверхню газоблоку спеціальною ґрунтовкою, що покращує адгезію і зменшує поглинання вологи.
Важливість вентиляції у лазні та басейні
Жодна гідроізоляція не спрацює без ефективної вентиляції. У лазні та басейні постійно генерується велика кількість водяної пари. Щоб уникнути її конденсації на стінах і стелі, необхідно забезпечити потужну припливно-витяжну вентиляцію. Вона повинна не просто «освіжати» повітря, а ефективно відводити надлишок вологи.
Висновок: газоблок і вологість — керований ризик
Газобетон — це сучасний, ефективний та екологічний матеріал, який цілком придатний для використання у вологих приміщеннях. Головне — дотримуватися технології. Правильна гідроізоляція, вентиляція та вибір оздоблювальних матеріалів перетворюють потенційні недоліки газоблок цена на його переваги. Якщо всі етапи робіт виконані якісно, газобетонні стіни будуть служити довго, зберігаючи тепло і створюючи комфортний мікроклімат.
Тож, якщо ви плануєте будувати лазню, басейн або підвал, не бійтеся використовувати газоблок. Просто пам’ятайте про необхідність його комплексного захисту.
